Числа за китайським «дивом» ЧС-2002

Давайте поглянемо правді в очі: кваліфікація Китаю на ЧС-2002 була не лише про наполегливість і тактику. Як аналітик даних, я не можу ігнорувати статистичні нюанси, які сприяли їх успіху. Ось чому зірки вишикувалися у їхню користь – буквально.

Нестандартна аномалія рейтингу FIFA

У більшості кваліфікацій команди сіяються за рейтингом FIFA. У 2001 році Саудівська Аравія (34-та) та Іран (37-й) випереджали Китай (55-й). За стандартними правилами, Китай мав би зустрітися з однією з них у груповому етапі. Але ось поворот: AFC використала результати Кубка Азії 2000 року – одноразовий виняток з моменту запровадження рейтингу FIFA у 1993 році. Раптом Саудівська Аравія та ОАЕ стали топовими сіяними, а Китай і Іран опинилися в другому tier.

Щасливий жереб: статистичний подарунок

З ОАЕ (58-ме місце) як основним суперником, Китай став найвищорейтинговою командою у своїй групі. Любителі ймовірностей, оцініть: команда 55-го рівня уникає всіх сильніших суперників – це як викинути 20 на гральних кубиках. Тим часом Іран та Саудівська Аравія «з’їли» одна одну в іншій групі.

Ключова статистика:

• Шанс уникнути Ірану/Саудівської Аравії до жереба: ~30% (на основі історичного сіяного)
• Фактичне уникнення: 100%

Чому це важливо поза межами удачі

Я не применшую досягнення Китаю – вони все ж мали вигравати матчі. Але дані показують, як структурні переваги посилюють результати. Уявіть сезон Прем’єр-ліги, де «Ліверпуль» уникає «Ман Сіті» та «Арсенал» через помилку в розкладі. Ми б назвали їхній титул «щасливим»? Безперечно.

Остаточний висновок: Футбол грають не в електронних таблицях, але ми, аналітики, мусимо називати удачу тим, чим вона є – тихим MVP.