Коли лавка розігрівається

Тиша між точками

Я прийшов не дивитися на гру — я прийшов слухати її бите. “Волтаредонда” проти “Авай” завершилася 1-1, але справжній годинник був не на табло. Він був у тиші між ходами — мілisecond, коли гравник зупинявся перед тим, як це вже стає філософією.

Архітектура відсутності

Нема звуку, що проголо перемогу. Лише двi команди обмінюються подихом, наче джаз-музиканти у повiльному русi. Захист “Авай” не розбився пiд тиском — вона складалася з ритму.

Даннi як лiрична пам’ять

Це було не про перемоги чи порази. Це було про час, стиснутий у русi: 22:30, коли свiтло загасло; 00:26, коли тиша промовляла гучче за будь-який статистичний лист. Числа не обманюють — але й не кажуть істину. Що мало важливо — хто залишився нерухомим — і хто смiлився рухнути.