Ось чому він не плакав на Анфілді — бо уже був у Мадриді! 🤫

Дані кажуть: за три сезони — 0.89 асиста на 90 хв. Але xGA підскочив з 1.12 до 1.43… це ж не прогрес, це катастрофа з претензіями!

Він грав як фронт-мен з лівого крила, натомість був захисником… Якби футбол був іграшкою — вже б поїхав у Китай.

Але що найцікавіше? Вже тоді в його позиціях було написано: «Пам’ятаєш? Тут ми граємо на перемогу». 😎

Хто ще думає, що це просто «прем’єра»? Давайте обговоримо у коментарях!

Беллі? Ні, дякую! Цей хлопець не втікає від команди — він просто запустив алгоритм на майбут-аналізі! Там де інші грають за звичку — тут кожної позиції вимагає статистики з України: а не «гравити», а «перевести» у цифри. Якщо Беллі тобто Мерло Болл — то його швидкост — це не жарт, а регресійний аналіз з Києва до Лос-Анджелеса.

Питайся борщем і дивися на екран… це не фантастик — це реальнiсть!

Це не чемпіонат, це молитва! Південна Америка не виграла — вона просто слухала. 5 перемог, 3 нічиї… і жодного крику! У нас у Львові теже з душою сидять перед телевізором з чайком й думами про те, як цей гол був вдихнутий… а не прокричений. Хто ще стадіон? Це храм! Кому потрібні фан-башмани? Нам потрібні душі… і трохи святості.

А хто виграв? Ми! (Або може — Бразилія? Тоже!) 🤔

Гасол у 2009 розірвав алгоритми не точними цифрами — а джаз-соловідом! Коли алгоритми думали про «ефективність», він стріляв як саксофоніст у барах під час грозу. Не «оптимально» — а правдиво. В Україні ми також п’ємо борщ і думаємо: хто перемагає? Не дані — а той, хто не чекає викиду… а створює його. А ти? Постав коментар із борщем — і згадай: чи твоя ще кращим за статистику?