Чи справедливість у спорті — це правда, чи ілюзія, створена алгоритмами та капіталом? Я спостерігав, як дані використовуються, щоб приховати боротьбу. ПСЖ домінує — Сіетл зникає. Хто справді перемагає?

Я як випускник UCL з мішаною спадщиною, побудував моделі для передбачення перемог у європейських клубах — і здивував мене: дані не брешуть, але ми їх ігнорували. Це не про талант — це про приховані системи, що формують сприйняття.

Як Європа домінує футбол через дані, а Південна Америка — через імпульс та емоції? Дослідження на основі реальних матчів: не алгоритми, а культурний ритм, що зароджує перемогу.

Як штучний інтелект проаналізував перемогу Маямі 2-1 не через талант, а через дані та алгоритмічну емпатію — кожен пас, кожен зсув — це не випадковість, а математична точність.

Аналіз міжнародного матчу Волтерадонда проти Аві — нічого не звичайний нічий результат, але поезія алгоритму. Кожен дотик — історія, кожен пас — дихання.

Шамс Чаранія підписав контракт на $24 млн з «Маямі» — але це не спорт, а алгоритм, що керує увагою. Моя аналітика показує: гравці вимірюються не в очках, а в кліках і часі.

Аналіз розіграшу Волта Редонда проти Аваї: ні перемога, ні пораз. Лише — танць алгоритмів, де кожен пас — це дані, а не випадок. Тут говорить не людська інтуїція, а математика.